Сьогодні гра маджонг - одна з найпоширеніших настільних ігор, портованих на ПК та мобільні пристрої. Вона представлена у величезній різноманітності додатків: з різними видами ігрових фішок (кісток) та з різною стилізацією.
Історія гри
Міфи та факти
Батьком всіх сучасних ігор маджонг є традиційний китайський маджонг — настільна гра для чотирьох гравців, одночасно схожа на доміно і покер. За однією з легенд, її винайшов філософ Конфуцій – у 500 році до нашої ери, але офіційних підтверджень цієї версії не існує. Інша легенда свідчить, що маджонг грали ще Ноєвому ковчезі, за часів Всесвітнього потопу. Жодних підтверджень (крім усних переказів) ця версія теж не знайшла.
У китайській міфології маджонг мимохіть згадується як гра, в яку рибалки грали на човнах під час штормів — аби відволіктися від морської хвороби. Передбачуваним винахідником є якийсь рибалка на ім'я Цзе, про якого більше нічого не відомо.
При цьому зв'язок гри з вченням Конфуція видно неозброєним оком, оскільки ігрові фішки, названі трьома драконами, точно відповідають конфуціанським трьом чеснотам: поміркованості (червоний дракон), процвітанню (зелений) та доброзичливості (білий). Сама ж назва «маджонг», яка перекладається як «горобець», може пояснюватися тим, що Конфуцій любив спостерігати за птахами (що теж досить спірний момент).
Достовірні історичні підтвердження
З упевненістю можна говорити лише про те, що маджонг набув найширшого поширення в країнах Східної Азії на початку XX століття. Спочатку — у Китаї, а потім — у Японії та країнах Південно-Східної Азії. Причому пік популярності гри припав на той історичний період, коли в країнах Азії почали ходіння карткові ігри, привнесені сюди з Європи. Звідси виникає припущення, що маджонг не давня, а відносно нова гра, винайдена приблизно на початку XIX століття: на основі традиційного китайського доміно та гри «Ма-Дяо».
Так, у «Ма-Дяо» передбачено 40 гральних карт, які розділені на 4 масті і пронумеровані від 1 до 9. 4 карти, що залишилися, позначаються квітками — як і в грі маджонг. Найбільш вірогідні місця її винаходу - провінційні поселення навколо Нанкін, Ханчжоу, Нінбо і Шанхая. За іншою версією, авторство маджонга належить дворянину (ім'я невідоме), який жив у Шанхаї у 1870-х роках.
Пасьянс маджонг - наступник традиційного маджонг
Оригінальний маджонг передбачав колективну гру: за участю 4 гравці, які грають проти один одного. Але сьогодні про цю початкову версію гри пам'ятають тільки на її історичній батьківщині, а решта світу асоціює слово «маджонг» з настільною грою на кшталт пасьянсу, розрахованої на одного гравця. Ця версія носить назву Mahjong Solitaire і представлена на комп'ютерах, мобільних пристроях та в інтернеті, у найширшому асортименті.
Звичний для нас пасьянс маджонг був винайдений зовсім недавно — 1981 року, розробником Броді Локардом (Brodie Lockard). Зацікавившись його адаптацією китайського маджонга, компанія Activision уклала з Локардом контракт і в 1986 році він представив громадськості знамениту гру Shanghai — прабатьку всіх сучасних версій комп'ютерного маджонга.
Кожне нове відгалуження все далі відводило гру від оригіналу. Сьогодні замість традиційних китайських символів на фішках маджонга зображується все що завгодно: починаючи з мультиплікаційних персонажів і закінчуючи зброєю, гербами, фруктами. При цьому правила залишилися колишніми (які вигадав Броді), і для виграшу необхідно попарно поєднувати фішки, видаляючи їх із ігрового поля та звільняючи раніше заблоковані ряди.
Mahjong Connect
Більшість різновидів маджонг-пасьянсів мають тривимірну структуру, де фішки розташовані шарами один над одним. Щоб відкрити доступ до нижніх, потрібно спочатку прибрати з дошки верхні фішки, віддаючи пріоритет найвищому (найчастіше — третій) рівню.
Але існує й однорівнева версія - Mahjong Connect, в якій всі фішки розташовані врівень між собою. Правила цієї гри трохи відрізняються, але кінцева мета залишається незмінною — попарне видалення фішок з ігрового поля: доти, доки воно повністю не звільниться.
Всі існуючі версії маджонга, включаючи останній різновид Mahjong Connect, вимагають від гравця уважності, логіки та зорової пам'яті. Особливо якщо на ігровому полі розміщено велику кількість фішок з незвичними для наших очей азіатськими ієрогліфами.
Їхнє почергове видалення з дошки лише на перший погляд здається елементарним. Повністю очистити ігрове поле вдається далеко не завжди. Цю особливість у тій чи іншій мірі мають усі традиційні азіатські ігри — видиму простоту і складність виграшу. І маджонг у цьому сенсі – не виняток!
